Управління витратами на підприємстві

Управління витратами – це процес цілеспрямованого впливу на формування витрат, контроль за їх рівнем і стимулювання їхнього зниження.

Система управління витратами включає:

– пошук та виявлення чинників економії усіх видів ресурсів;

– нормування витрат ресурсів;

– планування витрат за їхніми видами;

– облік та аналіз витрат;

– стимулювання економії ресурсів і зниження витрат.

Відповідно до певних організаційно-технічних рішень та умов розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів, які є гранично допустимими за даних організаційно-технічних умов виробництва. У процесі планування встановлюються граничні загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству, а також на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку. Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з’ясовувати причини відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.

Важливе місце в системі управління витратами на підприємстві займає розрахунок “точки беззбитковості”.

Зважаючи на те, що всі витрати підприємства поділяються на постійні і змінні, їхня загальна сума за певний період розраховується за формулою:

Взаг = Впост + Q*Взм

де Взаг – загальні (сукупні) витрати підприємства;

Впост – постійні витрати підприємства за даний період;

Взм – змінні витрати на одиницю продукції;

Q – обсяг виробництва продукції у натуральному виразі.

Відповідно загальні витрати на одиницю продукції становитимуть:

З формули видно, що зі зростанням обсягу виробництва продукції її собівартість знижується за рахунок постійних витрат. Тому збільшення обсягу виробництва є важливим чинником зниження собівартості продукції. Ця закономірність покладена в основу аналізу залежності витрат і прибутку від обсягу виробництва, у випадку, коли необхідно обрати найкращий варіант із можливих.

З цією метою розраховується “точка беззбитковості”, графічне відображення якої подано на рис. 1.

Рис. 1. Залежність витрат і прибутку підприємства від обсягу виробництва (1 – збитки; 2 – прибуток).

На рис. 1 показано лінійні функції динаміки витрат і виручки від продажу продукції. Унаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного обсягу (Nкр) є збитковим (заштрихована площа 1). Критичний обсяг виробництва називається точкою беззбитковості. При зростанні обсягу виробництва частка постійних витрат в їхній загальній величині знижується, і після досягнення критичного обсягу Nкр виробництво продукції стає рентабельним (заштрихована площа 2).



Критичний обсяг випуску певної продукції (точку беззбитковості) в натуральному вимірі можна розрахувати аналітично. Як видно з графіка, в точці беззбитковості витрати і виручка від продажу продукції однакові, тобто:

Взм*Qкр+Впост = Ц* Qкр

Звідси критичний обсяг реалізації, тобто точка беззбитковості розраховується:

,

де Ц – ціна одиниці продукції.


1555253951490972.html
1555325670324045.html
    PR.RU™